Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Shabanova Y$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Shabanova Y. Conceptual Foundations of the Postmaterialist Paradigm of Science [Електронний ресурс] / Y. Shabanova // Philosophy & cosmology. - 2019. - Vol. 22. - С. 162-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/philcos_2019_22_17 | ||
| 2. | 
Shabanova Y. O. Metamodernism man in the worldview dimension of new cultural paradigm [Електронний ресурс] / Y. O. Shabanova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - Вип. 18. - С. 121-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2020_18_12 Мета дослідження - осмислення антропологічних тенденцій метамодерну, що передбачає послідовне вирішення наступних завдань: експлікація змісту постпостмодерну в сучасній філософській літературі; виявлення світоглядної основи антропології метамодерну; характеристика проблемного поля метамодерної антропології та стану людини в сучасну епоху. Антропологія метамодерна вперше визначає соціокультурний контекст через коливальний стан між цінностями модерну та їх запереченням постмодерном, що надає можливість сформулювати особливість часу як прагнення до реконструкції людини-цілісної, незаангажованої домінуючими світоглядними настановами соціального характеру. Антропологію метамодерну наведено як індивідуалізацію соціокультурного простору у вигляді самореконструкції людини на всіх антропорівнях. Епоха без однозначно вираженого морального орієнтиру спирається на етику загальноприйнятого, єдиним виправданням якої є наявність універсального права на буттєвість. Діджиталізація як процес цифрової трансформації суспільства формує умови для ціннісного здійснення вільного вибору людини метамодерну, через який і самоздійснюється цілісна людина. Обгрунтовано, що метамодерн як описова позиція сучасної культурної домінанти діджиталізованої епохи, характеризується станом коливання між цінностями модерну та постмодерну. Антропологія метамодерну маніфестує себе у вигляді реконструкції людини-цілісної та самореконструкції людини-внутрішньої. Особливостями людини метамодерну визнано взаємодовизначеність індивідуального та масового. Зроблено висновки, що метамодерн - це постановка проблеми людини в новому ракурсі: яким бути і як вижити між крайнощами смислових полюсів, не втративши гідності та унікальної самоцінності. Виходячи з цього, доля людини метамодерну визначається в переслідуванні нескінченно відступаючих горизонтів антропології незавершеності, що здійснюється через постіронію, наївну щирість, оптимістичну відкритість до світу. | ||
| 3. |
Kovtun L. V. Anthropology of "Philosophy of Translation": Contemporary Ukrainian Philosophical Dimension [Електронний ресурс] / L. V. Kovtun, Y. O. Shabanova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2022. - Вип. 21. - С. 38-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2022_21_6 Дослідження спрямовано на окреслення методології "філософії перекладу" як інструменту для здійснення перекладів першоджерельних філософських творів із точки зору учасників створення як об'єкту філософської антропології, що передбачає послідовне розв'язання таких задач: з'ясування ролі індивідуальності автора як творця первинного тексту, який виступає об'єктом сприйняття та розуміння реципієнтами; дослідження потенціалу людської психіки як модусу смислового контенту первинного тексту перекладачем та здійснення перекладу задля запобігання його викривлення; визначення вимоги до процесу перекладу як засобу антропологічного наближення до розуміння автора засобами усунення мовного бар'єру. Теоретичний базис. Автори виходять із практичної відсутності однозначного визначення поняття "філософії перекладу" в сучасному філософсько-антропологічному просторі, враховуючи сукупності чинників, які впливають на якість новостворюваного тексту через особливості функціонування всіх учасників процесу на кожному етапі роботи з текстом. На сьогодні "філософія перекладу" є широко використовуваним словосполученням, проте без урахування особливостей людини, яка є творцем єдиного сенсу досліджуваного поняття. Описані положення грунтуються на дослідженнях в галузі філософії, перекладознавства, психології з акцентом на положення класичної та некласичної антропології (Гадамер, Хома, Головач, Чепелєва, Діздар, Леонов, Лотман, Бахтін та інші). Наукова новизна. Запропоновано методологію адаптації першоджерельного філософського тексту та представлено узагальнену покрокову схему здійснення перекладу філософського тексту, що сприяє вирішенню проблеми впливу особистості дослідника та/або перекладача на збереження індивідуального авторського сенсу під час його відтворення зручною для читача мовою. Висновки: погляд на "філософію перекладу" з точки зору філософської антропології дозволяє не лише розглянути процес здійснення перекладу з боку індивідуальних особливостей всіх учасників цього процесу (автор / філософ-читач-дослідник / перекладач-читач-філософ / читач), а й описати методологію здійснення такого перекладу, концентруючись на головній особливості побудови змісту філософського тексту - висвітленні ходу міркування автора, спонукаючи до подальшої філософської рефлексії в рамках проблеми нестійкості людської природи. Переклад філософського тексту не лише відтворює смислову структуру вихідного повідомлення, а й передбачає цілу низку можливих діалогічних реакцій на нього, як об'єкту феноменології людини. Запропонована концепція враховує потреби будь-якого можливого читача, повністю зберігаючи авторську позицію. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |